Нарада з питань стратегії нарощування кадрового потенціалу для збільшення обсягів АРТ в Україні (вересень 2005)

Український центр профілактики і боротьби зі СНІДом
Регіональний учбово-інформаційний центр з проблем допомоги та лікування при ВІЛ/СНІД у Євразії

Нарада з питань стратегії нарощування кадрового потенціалу для збільшення обсягів АРТ в Україні

КМАПО, конференц-зал, вул. Дорогожицька 9, м. Київ, Україна
26 вересня 2005 р., 09:30 – 17:00

ПРОТОКОЛ НАРАДИ

Присутні:

  • Алла Щербинська, Український центр профілактики і боротьби зі СНІДом, директор
  • Ольга Сакальська, Міністерство охорони здоров‘я (МОЗ) України, Відділ інфекційних соціально-небезпечних хвороб, заступник начальника відділу
  • Світлана Антоняк, Відділення ВІЛ/СНІДу Інституту епідеміології та інфекційних захворювань ім. Громашевського, завідуюча відділенням
  • Алла Подсвірова, Київський наркологічний диспансер, завідуюча відділенням
  • Ярослав Зятюк, Херсонський обласний центр профілактики і боротьби зі СНІДом, головний лікар
  • Микола Турчин, Дніпропетровський обласний центр профілактики і боротьби зі СНІДом, головний лікар
  • Світлана Черенько, Інститут фтизіатрії та пульмонології ім. Ф. Яновського, старший науковий співробітник
  • Оксана Титаренко, Управління охорони здоров’я Державного департаменту України з питань виконання покарань, головний спеціаліст
  • Артур Овсепян, Всеукраїнська мережа ЛЖВС, радник голови координаційної ради
  • Юрій Вороненко, Київська медична академія післядипломної освіти (КМАПО), ректор
  • Ніна Гойда, Київська медична академія післядипломної освіти (КМАПО), проректор
  • Ігор Олійник, ВООЗ/Україна, координатор з питань ВІЛ/СНІДу
  • Аріель Брейє, ВООЗ, програмний офіцер ініціативи „3 до 5”
  • Ані Шакарішвілі, ЮНЕЙДЗ/Україна, програмний офіцер
  • Ірина Борушек, Відділ лікування, догляду та підтримки Міжнародного Альянсу з ВІЛ/СНІД в Україні, начальник
  • Сергій Філіппович, Відділ лікування, догляду та підтримки Міжнародного Альянсу з ВІЛ/СНІД в Україні, старший фахівець
  • Тетяна Перепелиця, Відділ лікування, догляду та підтримки Міжнародного Альянсу з ВІЛ/СНІД в Україні, фахівець
  • Захед Іслам, MSF-Україна, Голова місії
  • Надія Пилипчук, AFEW (Фонд СНІДу „Схід-Захід”), Україна, головний інструктор кадрової програми
  • Олена Воскресенська, AFEW (Фонд СНІДу „Схід-Захід”), Україна, заступник регіонального директора
  • Валерій Хмарський, Група проекту Світового банку з боротьби із ВІЛ/СНІДом в Україні, менеджер компоненту СНІДу
  • Генрі Чанг, AHF-Global Immunity (Фонд медичної допомоги ВІЛ-інфікованим та хворим на СНІД), виконавчий директор, США
  • Крістоф Вебер, клініка „Vivantes Auguste-Viktoria-Klinikum”, лікар, Німеччина
  • Армін Трауте, організація „Connect+”, член виконавчого комітету, Німеччина
  • Джеймс Сміт, АМАОЗ, виконавчий директор
  • Зоя Шабарова, АМАОЗ, регіональний координатор з питань ВІЛ/СНІДу
  • Андрій Стьопкін, АМАОЗ/РУІЦ, координатор програми

Допоміжний персонал РУІЦ/АМАОЗ:

  • Олена Долотова, АМАОЗ/РУІЦ, адміністративний та фінансовий директор
  • Світлана Свириденко, АМАОЗ/РУІЦ, головний бухгалтер
  • Марія Боднар, АМАОЗ/РУІЦ, адміністратор
  • Віра Ілляш, АМАОЗ, штатний журналіст
  • Григорій Наумовець, АМАОЗ, ІТ координатор

Перекладачі:

  • Ірина Решевська
  • Ольга Ніколаєнко

Головуючий:

  • Джеймс Сміт, АМАОЗ, виконавчий директор

Порядок денний:

Матеріали наради

  1. Порядок денний наради.
  2. Концепція наради.
  3. Регіональний учбово-інформаційний центр: Діяльність з нарощування кадрового потенціалу в Україні. Звіт: червень 2004 р. – вересень 2005 р.
  4. Довідник про учбовий курс РУІЦ (вересень 2005 р.)
  5. Інформаційний вісник РУІЦ (літо 2005 р.)
  6. Набір презентацій в програмі Power Point.

 

Відкриття наради та привітання.

Джеймс Сміт відкрив нараду привітанням учасників. Він подякував усім за можливість бути присутніми на нараді, розповів про історію заснування РУІЦ, його засновників, місію та досягнення за останні 15 місяців діяльності. Він зазначив, що діяльність РУІЦ є унікальною не лише в Україні, а й на теренах ННД, де український досвід вважається зразковим, адже він передбачає систематичний підхід до нарощування кадрового потенціалу для надання допомоги та лікування ВІЛ-інфікованим та хворим на СНІД, відповідність національній моделі надання допомоги, методологію навчання, розроблену провідними вітчизняними та міжнародними партнерами, мультидисциплінарний командний підхід, використання методик навчання дорослих, систему забезпечення якості.

Джеймс Сміт попросив учасників представити себе. Після цього він надав слово для привітання партнерам-засновникам Учбово-інформаційного центру (Український центр профілактики і боротьби зі СНІДом, ВООЗ та КМАПО).

Учасників привітала Алла Щербинська. Вона зазначила, що основним результатом успішної діяльності РУІЦ за рік роботи була підготовка десятків команд з 15-ти обласних Центрів СНІДу, які залучені до надання АРТ більш ніж 2500 пацієнтам, за методиками комплексної допомоги (лікування та супроводу). Вона звернула увагу на те, що потреба у підготовці медичних та соціальних працівників збільшується в міру збільшення потреби в наданні АРТ ЛЖВС. Пані Щербинська побажала РУІЦ успіхів у подальшій роботі.

Юрій Вороненко привітав учасників наради від імені КМАПО. Говорячи про діяльність РУІЦ в Україні, він зазначив, що успішна реалізація його учбової програми є надзвичайно важливою для післядипломної освіти в Україні. Одержання лікарями, які успішно пройшли цикл тренінгів РУІЦ, сертифікату КМАПО є дуже важливим результатом співробітництва між КМАПО та РУІЦ. Він побажав успішного проведення наради та досягнення поставлених цілей.

Аріель Брейє привітала учасників та подякувала РУІЦ та Українському центру профілактики і боротьби зі СНІДом за організацію такої наради. Вона сказала, що вся робота, проведена РУІЦ, є надзвичайно важливою, беручи до уваги кількість команд, підготовлених з АРТ, але ще більш важливим питанням є планування подальших заходів відповідно до програми нарощування кадрового потенціалу. Вона висловила надію, що завдяки нараді усіма залученими до реалізації програми сторонами буде сформульовано чітке бачення сучасного стану розвитку кадрового потенціалу і того, якими будуть додаткові потреби та ресурси.

Підсумовуючи привітальну частину наради, Джеймс Сміт пояснив її цілі: 1) всебічно розглянути та обговорити ефективність програм Регіонального учбово-інформаційного центру з проблем допомоги та лікування при ВІЛ/СНІДі у Євразії (РУІЦ) в галузі програм нарощування потенціалу на сучасному етапі; 2) проаналізувати досвід роботи за рік; 3) обговорити потреби українських медичних працівників в галузі навчання з надання допомоги та лікування ВІЛ інфікованим та хворим на СНІД; та 4) визначити пріоритети щодо подальшого нарощування потенціалу з метою покращення доступності високоякісної допомоги для ЛЖВС в Україні.

Він зазначив, що створення моделі надання допомоги та лікування, навчання понад 50 мультидисціплінарних команд, отримання медичними працівниками сертифікатів є значними досягненнями РУІЦ протягом першого року його роботи в Україні.

Джеймс Сміт сформулював очікувані результати наради – дійти консенсусу щодо визначення пріоритетів в галузі нарощування кадрового потенціалу та підходів спрямованих на те, щоб у наступному році ЛЖВС в Україні мали кращий доступ до якісної допомоги.

Він зауважив, що успіх роботи РУІЦ був би неможливим без участі кожної з присутніх організацій, які разом з іншими стратегічними партнерами надали свої людські, фінансові та інші ресурси до надзвичайного успіху української програми з нарощування кадрового потенціалу.

Підвівши підсумок вступної сесії, Джеймс Сміт запросив учасників до презентацій.

 

Національний план збільшення обсягів АРТ в Україні: Презентація Алли Щербинської.

У своїй презентації Алла Щербинська проаналізувала епідеміологічну ситуацію в Україні та надала офіційні дані щодо розповсюдженості ВІЛ/СНІДу. Протягом минулого року зросла кількість областей України з високим рівнем ВІЛ. Вона сказала, що наразі в Україні зареєстровано понад 79,000 ВІЛ інфікованих та хворих на СНІД, в той час як за оцінками ВООЗ та ЮНЕЙДЗ має бути інфікованим понад 1.4% населення України.

Алла Щербинська вказала на те, що середній рівень смертності серед хворих на СНІД в Україні складає 50%. Початок антиретровірусної терапії у Донецькій області, наприклад, допоміг знизити цей рівень на 9%, в Одесі – на 19%. Той факт, що пацієнти все ще вмирають, пояснюється тим, що більшість з них на момент початку АРТ вже перебували у термінальній стадії захворювання.

Далі Алла Щербинська розповіла про сучасний стан АРТ в Україні (2700 пацієнтів) та про план розширення її обсягів - до кінця 2005 року терапію будуть отримувати 3,050 пацієнтів, включаючи всіх дітей. Представлені нею дані відбили занепокоєння щодо прихильності до АРТ. Вона зазначила, що посилення зусиль в галузі соціальної підтримки пацієнтів на АРТ має допомогти подолати цю проблему.

Вона назвала діяльність РУІЦ одним з найбільш значущих досягнень в галузі підготовки та реалізації плану розширення обсягів АРТ в Україні. Вона зазначила, що понад 100 лікарів та 190 медичних сестер з шести першочергових та дев’яти другочергових регіонів пройшли навчання з АРТ та інших тем, пов’язаних з ВІЛ/СНІДом.

Далі Алла Щербинська розповіла про комплексний план лікування, над яким працює Національний центр профілактики та боротьби зі СНІДом. Планується, що 6000 пацієнтів будуть отримувати АРТ до 2008 року. Одночасно з 4-5 новими регіонами, які буде вибрано, АРТ буде започатковано у закладах пенітенціарної системи.

На закінчення своєї презентації Алла Щербинська подякувала учасникам за увагу.

Джеймс Сміт подякував Аллі Щербинській за її презентацію та запросив Сергія Філіпповича розповісти про результати та перспективи програми Глобального фонду з нарощування кадрового потенціалу в галузі надання допомоги та лікування ВІЛ інфікованим та хворим на СНІД в Україні.

 

Навчання мультидисціплінарних команд з ВІЛ/СНІДу. Результати та перспективи згідно програми “Подолання епідемії ВІЛ/СНІДу в Україні” за підтримки програми Глобального фонду з боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією. Презентація Сергія Філіпповича.

Сергій Філіппович розпочав свою презентацію з того, що зазначив, що створення РУІЦ співпало з початком діяльності Альянсу з ВІЛ/СНІД за програмою Глобального фонду (ГФ) “Подолання епідемії ВІЛ/СНІДу в Україні”. У той час, коли Альянс ще не був готовий фінансувати тренінги з АРТ, РУІЦ провів у червні 2004 року два тренінги за власний кошт. Таким чином, коли у серпні 2004 року в Україні починалася програма з АРТ, центри профілактики та боротьби зі СНІДом з шести першочергових областей вже мали підготовлені команди. Сергій Філіппович наголосив на тому, що без підтримки РУІЦ план Глобального фонду з АРТ не мав би в Україні успіху.

Продовжуючи свою презентацію, Сергій Філіппович представив сучасні дані щодо антиретровірусного лікування в Україні. Головними результатами лікувального компоненту програми ГФ є створення комплексного плану збільшення обсягів АРТ в Україні, створення національних протоколів з лікування та діагностики, оцінка та надання технічної допомоги центрам профілактики та боротьби зі СНІДом, підвищення кваліфікації фахівців, які працюють з ЛЖВС.

Говорячи про підвищення кваліфікації фахівців, які працюють з ЛЖВС, Сергій Філіппович зазначив три головні напрямки та три провідних організації, які проводять тренінги: 1) навчання мультидисціплінарних команд з АРТ та пов’язаних з нею проблем (АМАОЗ/РУІЦ у співробітництві з КМАПО); 2) програма клінічного наставництва на місцях (AHF Global Immunity) та 3) навчання соціальних працівників (Громадська організація “Соціум ХХІ” при Києво-Могилянській академії). Він представив основні результати навчальної програми РУІЦ: створення партнерства між РУІЦ/АМАОЗ, Українським центром профілактики та боротьби зі СНІДом та Альянсом з метою визначення потреб в галузі навчання; комплексна підготовка 6 мультидисціплінарних команд з АРТ для дітей; навчання 38 мультидисціплінарних команд з АРТ для дорослих з 15 областей України; підготовка 28 лікарів-лаборантів з питань лабораторного моніторингу АРТ; отримання 49 лікарями сертифікатів національного зразка про підвищення кваліфікації.

Розповівши про план збільшення національних можливостей лікування ВІЛ/СНІДу в Україні, Сергій Філіппович зазначив, що в майбутньому українські медичні працівники потребуватимуть навчання з таких тем: початок АРТ для медичних працівників з нових областей; АРТ для осіб з опортуністичними інфекціями; особливості АРТ для СІН, які отримують ЗТ; підготовка національних кадрів викладачів; надання паліативної допомоги; послуги з ДКТ.

На закінчення своєї презентації Сергій Філіппович поділився з аудиторією планами стосовно мультидисціплінарного підходу до навчання на 2005-2006 роки. Планується підготувати 20 лікарів-фтизіатрів (можливо разом з лікарями-інфекціоністами); 12 наркологів, 6 інфекціоністів та 6 соціальних робітників з ЗТ та АРТ; продовжити навчання для соціальних робітників.

Сергій Філіппович подякував аудиторії за увагу.

 

Звіт про навчальну діяльність РУІЦ в Україні: презентація Зої Шабарової.

На початку своєї презентації Зоя Шабарова розповіла про мету РУІЦ, партнерів-засновників, підтримку на початку роботи, про організації-учасниці, виконавчих та стратегічних партнерах. Вона зазначила, що діяльність РУІЦ зосереджена не тільки на проведенні тренінгів для медичних працівників, а й на створенні та реалізації національного плану з нарощування кадрового потенціалу в галузі допомоги та лікування ВІЛ інфікованим та хворим на СНІД, котрий підтримує національну стратегію надання допомоги.

Описуючи підхід РУІЦ до навчального процесу, Зоя Шабарова розповіла про цільову аудиторію для тренінгів, викладачів, навчальні матеріали, методики навчання, систему контролю якості та отримання сертифікатів національного зразка.

Серед головних результатів успішної діяльності РУІЦ протягом останнього року Зоя Шабарова зазначила розробку та затвердження 15 програм учбових курсів з відповідними матеріалами; проведення 21 тренінгу для українських фахівців; підготовку понад 500 медичних працівників з 18 регіонів України (52 команди, що проводять АРВ терапію для близько 2500 ЛЖВС). Вона також докладно розповіла про статистику кожного курсу та джерела фінансування діяльності РУІЦ.

Далі в презентації Зоя Шабарова розповіла про питання, що потребують особливої уваги у діяльності РУІЦ. У зв’язку з цим вона наголосила на створенні співробітництва між фахівцями (включаючи фтизіатрів та наркологів); подальшому розвитку мультидисціплінарного підходу та його підтримки на місцях; розширенні учбової програми виходячи з майбутніх потреб у навчанні; створенні національних кадрів викладачів для забезпечення більшої частини навчального процесу.

Підводячи підсумок своєї презентації, Зоя Шабарова розповіла про досвід, набутий РУІЦ. Вона відзначила необхідність створення ефективного плану навчання, який доповнював би та підтримував національний план збільшення обсягів АРТ. Вона зазначила, що життєво необхідним для успішної реалізації цього плану є консенсус основних зацікавлених організацій щодо моделі надання допомоги та тактики навчання. Мультидисціплінарна основа надання допомоги та лікування ВІЛ інфікованим та хворим на СНІД визначає потребу у мультидисціплінарному підході до навчання, що надасть можливість ефективно вирішувати складні проблеми, пов’язані з дотримання режиму лікування, допомогою та лікуванням для СІН, забезпечувати наступність допомоги ВІЛ інфікованим та хворим на СНІД. Підготовлені команди потребуватимуть регулярного проведення курсів підвищення кваліфікації для узагальнення їхнього досвіду та для подолання нових труднощів; тому слід й надалі розвивати методологію навчання та її тактику для розгляду таких тем, як: коінфекція ВІЛ та туберкульоз, АРТ для СІН, проблеми психічного здоров’я, тощо.

Зоя Шабарова сказала, що стратегічне партнерство з міжнародними організаціями, національними зацікавленими сторонами та групами ЛЖВС є ключовим фактором для ефективного впровадження програми нарощування кадрового потенціалу з допомоги та лікування ВІЛ інфікованих та хворих на СНІД. Вона подякувала аудиторії за увагу та передала слово Джеймсу Сміту.

Джеймс Сміт сказав, що РУІЦ пощастило співпрацювати з винятково досвідченими та компетентними фахівцями з України, Німеччини та США. Він висловив особливу подяку доктору Антоняк та кваліфікованому персоналу відділення СНІДу у Лаврі, котрі мають унікальний практичний досвід лікування ВІЛ/СНІДу. Далі Джеймс Сміт підкреслив, що РУІЦ не досягнув би таких успіхів без підтримки своїх партнерів – клініки в Лаврі, MSF, AHF-GI, Connect+, IAPAC, клінік ВІЛ/СНІДу з Німеччини та Америки, Всеукраїнської мережі ЛЖВС та міжнародного консультанта з дотримання режиму лікування. Він ще раз подякував всім викладачам за їхню роботу.

 

Досвід одного року роботи РУІЦ в галузі підготовки кадрів для реалізації національного плану із збільшення обсягів АРТ. – Враження викладачів. Презентація Зої Шабарової.

На початку своєї презентації Зоя Шабарова визначила основні принципи підбору викладачів на тренінгах РУІЦ, які було сформульовано на зустрічі зацікавлених сторін ще у березні 2004 року: мультидисціплінарний підхід (лікар з ВІЛ, медична сестра / особа, яка здійснює супровід пацієнта, соціальний працівник / особа, що надає допомогу в АРТ); міжнародні та національні інструктори з підтвердженим досвідом високоякісної клінічної роботи, педагогічними навичками та розумінням методик навчання дорослих. Далі вона представила враження викладачів щодо навчального плану РУІЦ, котрі стосуються як досягнень, так і завдань на майбутнє.

Говорячи про досягнення, Зоя Шабарова представила підсумок передкурсових та післякурсових опитувань, які свідчать про те, що більшість учасників зробили великий крок у базових знаннях з АРВ, діагностиці та лікуванні опортуністичних інфекцій, а також підвищили свій рівень знань та кваліфікацію. До питань, що потребують подальшої уваги, на які вказали викладачі, належали коінфекції та залежності (спільні навчальні програми для фтизіатрів та наркологів); паліативна допомога та допомога хворим, що вмирають; консультування щодо факторів ризику, більш безпечного сексу та психосоціальних факторів; права пацієнта; продовження навчання після тренінгів (постійні консультації, короткочасні тренінги на місцях з конкретних тем).

Зоя Шабарова також розповіла про основні фактори створення національних кадрів викладачів. Потенційним національним викладачам необхідно мати практичний досвід у веденні АРТ з підтвердженими хорошими клінічними результатами, найсучасніші клінічні знання та бажання їх постійно оновлювати, а також схильність до педагогічної діяльності та вміння проводити тренінги з використанням методів навчання дорослих.

На завершення своєї презентації, Зоя Шабарова зазначила, що сила діяльності РУІЦ у галузі нарощування кадрового потенціалу базується на тому, що у програмі використовуються матеріали ВООЗ, найсучасніша інформація доказової медицини та відповідні національні протоколи, мультидисціплінарний підхід до створення команди викладачів та учасників, висока якість навчального процесу, який ефективно впроваджується та поєднаний з жорсткою системою моніторингу. Досвід відображає потребу у подальшому розвитку спільного мульти- та міжсекторального підходу та підтримки мультидисціплінарного підходу на місцях, створенні нових курсів, щоб задовольнити нові потреби, подальшому розвитку національних кадрів викладачів.

Вона подякувала присутнім за їхню увагу, завершила свою презентацію та передала слово викладачам, які брали участь у тренінгах РУІЦ.

 

Досвід одного року роботи РУІЦ в галузі підготовки кадрів для реалізації національного плану із збільшення обсягів АРТ. – Враження викладачів. Презентація Кристофа Вебера.

Першим доповідачем, який представляв бачення діяльності РУІЦ протягом року його викладачами був Кристоф Вебер. Він побудував свою презентацію відповідно до організаційних питань, досвіду роботи та пропозицій щодо діяльності в майбутньому.

Говорячи про організацію тренінгів Кристоф Вебер сказав, що інформаційні матеріали було надано викладачам заздалегідь; подорожі, проживання та технічна підтримка були чудово організовані, співробітники РУІЦ були компетентними, відданими справі, надійними та дружніми.

Щодо отриманого досвіду Кристоф Вебер визначив наступні аспекти: слід постійно проводити оцінку потреб у навчанні, щоб надавати медичним працівникам важливу інформацію високої якості (стосовно клінічного досвіду та практичної роботи); концепція поєднання дидактичних занять, роботи у малих групах, навчання біля ліжка хворого та рольових ігор виявилася відмінним інструментом для обговорення складних медичних та соціальних проблем.

Щодо діяльності на майбутнє, Кристоф Вебер запропонував розглянути посилення взаємозв’язків та міждисциплінарне співробітництво між інфекціоністами, фтизіатрами та наркологами, включення паліативної допомоги у клінічну практику та запровадження замісної терапії. Говорячи про медичні питання, котрі слід розглянути в майбутньому, він відзначив важливе питання створення стандартних діагностичних підходів до опортуністичних інфекцій ( включаючи туберкульоз) які слугуватимуть за методичні керівництва з лікування, діагностики та лабораторних досліджень. Він також порекомендував підсилити конкретні клінічні навички (біопсія лімфатичних вузлів, тощо) та забезпечити подальше інтенсивне навчання в малих групах з окремих опортуністичних інфекцій.

Наприкінці своєї презентації Кристоф Вебер подякував аудиторії за увагу та відповів на запитання Джеймса Сміта стосовно встановлення мережі співробітництва.

Кристоф Вебер сказав, що з його досвіду викладання та наставництва для українських медичних працівників, він знає, що центрам профілактики та боротьби із СНІДом бракує ресурсів (лабораторної бази, фтизіатрів, тощо) та досвіду. Для того, щоб допомогти регіональним центрам вирішити цю проблему, він запропонував об’єднати зусилля та спільно використовувати ресурси шляхом створення мережі співробітництва між центрами СНІД, що призведе до певної спеціалізації та ефективного використання ресурсів.

 

Досвід одного року роботи РУІЦ в галузі підготовки кадрів для реалізації національного плану із збільшення обсягів АРТ. – Враження викладача: презентація Світлани Антоняк.

Світлана Антоняк сказала, що РУІЦ відіграв колосальну роль у реалізації плану збільшення обсягів АРТ в Україні; підбір представників з центрів профілактики та боротьби із СНІДом для участі у навчання був оптимальним та відображав поступовість плану розширення обсягів АРТ. Вона також зазначила, що командний підхід спочатку у викладанні, а потім і в лікуванні виявився дуже результативним. Якість навчання забезпечується не тільки викладачами, а й тим що учасники отримують сертифікат КМАПО.

Світлана Антоняк зробила загальні зауваження щодо найбільш важливих аспектів діяльності РУІЦ. Вона відзначила, що незважаючи на велику кількість пацієнтів на АРТ, успіхи у лікуванні та високий рівень прихильності, потреби у навчанні серед українських медичних працівників залишаються високими. Світлана Антоняк сказала, що необхідне спеціальне навчання стосовно лікування вразливих груп. На жаль, у загальному навчальному плані не достатньо повно розглядаються СІН. Вона запропонувала включити цю тему у майбутні навчальні програми.

Світлана Антоняк відзначила, що операційне планування навчальних заходів протягом минулого року було відмінним. Вона наголосила на необхідності довгострокового стратегічного планування, що базується на визначенні потреб у навчанні. На її погляд, РУІЦ та Національний центр профілактики та боротьби зі СНІДом здатні визначити потреби та сформулювати відповідну стратегію за підтримки Альянсу з ВІЛ/СНІДу.

Світлана Антоняк вказала на те, що РУІЦ дуже вдало підібрав членів команди викладачів. Вони гарно співпрацювали та обмінювалися досвідом. Оскільки тренінги відбувалися на території клініки в Лаврі, це допомогло її персоналу підвищити рівень своїх знань та вмінь, та покращити клінічні навички. Вона сказала, що внесок РУІЦ у нарощування кадрового потенціалу важко переоцінити і він ще довго слугуватиме український системі охорони здоров’я.

Говорячи про навчальну програму та методологію викладання, Світлана Антоняк відзначила, що програма базувалася на рекомендаціях ВООЗ та на національних рекомендаціях, і що методика викладання являла собою оптимальне поєднання дидактичних та практичних занять.

Як план на майбутнє, Світлана Антоняк запропонувала не тільки відтворити позитивний досвід РУІЦ, але й поглибити міжсекторальну співпрацю між інфекціоністами, фтизіатрами та наркологами. На завершення своєї презентації Світлана Антоняк подякувала аудиторії за увагу.

 

Досвід одного року роботи РУІЦ в галузі підготовки кадрів для реалізації національного плану із збільшення обсягів АРТ. – Враження викладача: презентація Арміна Трауте.

Армін Трауте розпочав свою презентацію з розповіді про діяльність Connect+ в Східній Європі та про проекти його організації в Україні.

Оцінюючи тренінги РУІЦ, Армін Трауте сказав, що їх було організовано на високому рівні. Він подякував АМАОЗ та РУІЦ за гарну роботу, та подякував своїм колегам-викладачам за плідну та корисну співпрацю. Він сказав, що систематичне включення психосоціальних проблем до тренінгів з АРТ та створення мультидисціплінарних команд викладачів та слухачів стало великим кроком вперед та є корисним для розвитку кадрового потенціалу в українській системі охорони здоров’я.

На завершення своєї презентації Армін Трауте звернув увагу на теми, які все ще слід розглянути на майбутніх тренінгах. Серед них: подальший розвиток навичок консультування для соціальних працівників та медичних працівників; сексуальна поведінка, безпечний секс, зловживанням наркотиками; відсутність прихильності; створення команд; психосоціальний контекст АРТ; права пацієнтів та спільне прийняття рішень; обов’язки в межах мультидисціплінарної команди.

Армін Трауте подякував аудиторії за увагу.

Джеймс Сміт подякував Армінові Трауте та Connect+ за співпрацю та запросив до слова Генрі Чанга.

 

Досвід одного року роботи РУІЦ в галузі підготовки кадрів для реалізації національного плану із збільшення обсягів АРТ. – Враження викладача: презентація Генрі Чанга.

Генрі Чанг подякував РУІЦ за запрошення взяти участь у цій важливій нараді та розпочав свою презентацію з відзначення якості тренінгів РУІЦ. Він визнав, що організація та проведення тренінгів були винятковими.

Генрі Чанг зазначив важливість того, щоб тренінги були дуже продуктивними та давали учасникам знання та практичні навички, готові для використання. Говорячи з точки зору медичної сестри, він запропонував кілька напрямків для подальшого розгляду, серед них лідерство у команді, командний підхід як засіб підвищення ефективності допомоги та зменшення синдрому вигоряння.

Він також зазначив, важливість та необхідність створення ефективної моделі штатного розкладу. Слід обговорити з національними зацікавленими сторонами, чи є достатньою кількість підготовлених фахівців, та на які інші напрямки допомоги та лікування ВІЛ інфікованих та хворих на СНІД слід звернути увагу.

Крім того, Генрі Чанг підкреслив важливість національного клінічного досвіду та необхідність включити українські випадки та клінічні задачі, розроблені протягом програми наставництва у дидактичні та клінічні частини учбового плану РУІЦ.

На завершення Генрі Чанг підкреслив важливість та вчасність цієї наради. Він сказав, що результати діяльності за рік у галузі нарощування кадрового потенціалу є колосальними та їх слід систематично розвивати. Він ще раз подякував Джемсові Сміту та Аллі Щербинській за запрошення взяти участь у цій нараді.

Джеймс Сміт запросив до слова Андрія Стьопкіна.

 

Оцінка знань та вмінь слухачів. Презентація Андрія Стьопкіна.

Починаючи свою презентацію, Андрій Стьопкін зазначив, що РУІЦ розглядає оцінку знань як постійний процес, що не обмежується тільки перед- та після курсовими опитуваннями та щоденними оцінками знань протягом тренінгу. Знання оцінюються на кожному етапі програми тренінгу протягом початкового курсу, клінічного тренінгу та поглибленого курсу. Підхід до оцінки, яка провадиться через певний час, забезпечує більш повне бачення змін рівня знань учасників, дозволяє краще визначити прогалини у знаннях та вміннях, та допомагає визначити наступні потреби у навчанні.

Андрій Стьопкін представив результати операційного дослідження, що його провів РУІЦ серед усіх випускників у серпні 2005 року. Це дослідження було спрямоване на оцінку рівня знань та вмінь учасників ПЕРЕД та ПІСЛЯ тренінгів у РУІЦ. Учасники оцінили 14 тверджень, що віддзеркалювали їхні знання перед та після тренінгів.

Андрій Стьопкін зазначив, що результати дослідження показали суттєве підвищення рівня знань учасників та видимі зміни у виконанні ними роботи. В той самий час, за його словами все ще лишалися теми, які будуть потребувати більшої уваги протягом наступних тренінгів РУІЦ. Серед них – дія різних класів АРВ препаратів, виховання прихильності, міждисциплінарний підхід до АРТ, ведення невдачі лікування, можливості АРТ для лікування вагітних жінок та постійні заходи в галузі зменшення ризику. Він запропонував, щоб програма РУІЦ щодо нарощування кадрового потенціалу в майбутньому включала визначені потреби.

Презентація викликала декілька запитань від учасників стосовно методики дослідження. Після відповіді на запитання до слова був запрошений Ярослав Зятюк.

 

Досвід одного року роботи РУІЦ в галузі підготовки кадрів для реалізації національного плану із збільшення обсягів АРТ. – Враження учасника тренінгу. Презентація Ярослава Зятюка.

У своїй презентації Ярослав Зятюк відзначив, що участь у серії тренінгів РУІЦ суттєво покращила не тільки рівень знань та вмінь співробітників його центра, але й змінила структуру надання допомоги. Він визнав, що мультидисціплінарний підхід допоміг персоналу змінити структуру своїх обов’язків та призвів до зменшення часу очікування для пацієнтів у центрі.

Ярослав Зятюк також сказав, що програма з нарощування кадрового потенціалу має безпосередній вплив на підготовку кадрів у Херсонській області. Команди, які пройшли навчання у РУІЦ, організували перший тренінг з АРТ для місцевих фахівців. Цей тренінг було проведено за підтримки Міжнародного Альянсу з ВІЛ/СНІД в Україні.

На завершення, Ярослав Зятюк визначив коінфекцію ВІЛ- туберкульоз як нагальну навчальну потребу. Він подякував всім сторонам, які беруть участь в організації тренінгів, за відмінну роботу. Після цього він відповів на кілька запитань стосовно його бачення навчальних потреб у сфері коінфекції та зловживання психоактивними речовинами, соціальних аспектів допомоги та лікування.

Джеймс Сміт продовжив нараду, підкресливши важливість задоволення пацієнта медичною допомогою, яку вони отримують та її значення по відношенню до успішної довготривалої прихильності. Він сказав, що одне із завдань цієї наради полягало в тому, щоб визначити потреби у навчанні з точки зору пацієнта, і запросив до слова Артура Овсепяна.

 

Досвід одного року роботи РУІЦ в галузі підготовки кадрів для реалізації національного плану із збільшення обсягів АРТ. – Враження пацієнта. Презентація Артура Овсепяна.

Артур Овсепян представив результати дослідження проведеного Всеукраїнською мережею ЛЖВС стосовно специфічних взаємин між пацієнтом на АРТ та медичним персоналом. Він наголосив на важливості таких взаємин для обох сторін, оскільки лікування не є обмеженим у часі.

Мета цього дослідження полягала у вивченні послуг, які пацієнти отримують в українських центрах профілактики та боротьби зі СНІДом. Учасники оцінили 9 тверджень, які описують послуги, які їм надають лікарі та медичні сестри.

Дослідження показало, що переважна більшість пацієнтів задоволена рівнем послуг, які вони отримують та сучасним станом ставлення медичних працівників. Одночасно з успішним практичним застосуванням знань, отриманих медичними працівниками на тренінгах в РУІЦ, Артур Овсепян визнав, що це дослідження дало змогу визначити перелік тем, у яких лікарі та медсестри мають бути більше досвідченими. Серед них він назвав навички спілкування, стигматизацію, побічні дії ВІЛ препаратів, виховання прихильності, опортуністичні інфекції, профілактику ВІЛ, та психологічні/психіатричні проблеми при АРТ.

В якості рекомендації щодо наступних заходів в галузі лікування ВІЛ/СНІДу Артур Овсепян визначив необхідність звернути увагу на співпрацю між різними постачальниками медичних послуг (інфекціоністами, лікарями загальної практики, хірургами, тощо). Він сказав, що з погляду пацієнта було б ефективним перенести модель мультидисціплінарної команди також і на інші галузі (наприклад, фтизіатрію). Артур Овсепян вказав на те, що буде неможливим досягти високих результатів у лікуванні туберкульозу за відсутності методик надання допомоги, котрих навчають на тренінгах РУІЦ.

Ще однією рекомендацією, що її дав Артур Овсепян стосовно майбутніх тренінгів РУІЦ, була залучення фтизіатрів до навчального процесу.

Крім того, Артур Овсепян відповів на кілька запитань від учасників стосовно методик дослідження.

В нараді було оголошено перерву на обід.

По обіді нарада продовжила свою роботу з презентації Ігоря Олійника.

 

Новітня інформація щодо нормативів та керівництв ВООЗ. Презентація Ігоря Олійника.

У своїй презентації Ігор Олійник описав головні нормативні документи ВООЗ у галузі надання допомоги та лікування ВІЛ інфікованим та хворим на СНІД та їх застосування у національній системі охорони здоров’я. Він сказав, що керівництва є тільки рекомендаціями і часто модифікуються відповідно до потреб, місцевої ситуації та наявних у країні ресурсів. Він також розповів про пакети документів з різноманітних аспектів допомоги та лікування при ВІЛ/СНІДі, доступні в мережі Інтернет.

Ігор Олійник сказав, що ВООЗ постійно оновлює та переглядає свої документи на світовому рівні. Він сказав, що дуже важливо, щоб ВООЗ розробляв керівництва та протоколи спільно з іншими організаціями, обговорював їх спочатку на міжнародному рівні, а потім на національному.

Потім Ігор Олійник розповів учасникам про новітні керівництва та технічну документацію ВООЗ. Однією з найважливіших консультацій, яку проводило ВООЗ, була нарада експертів присвячена перегляду протоколів з різноманітних аспектів АРТ.

Ще однією подією, до якої привернув увагу Ігор Олійник, була спільна технічна зустріч ILO/WHO для розробки політики та керівництв щодо постконтактної профілактики ВІЛ на робочому місці та в побуті. Він сказав, що результати цих консультацій незабаром з’являться на інтернет сторінці ВООЗ.

В якості приклада останніх подій, пов’язаних з цим, Ігор Олійник надав таблицю з оновленими рекомендаціями ВООЗ щодо схем лікування першого та другого ряду, котрі стануть доступними у 2006 році.

Ігор Олійник відповів на питання Джеймса Сміта стосовно терміну, коли нові керівництва ВООЗ стануть доступними на російській та українській мовах. Він подякував аудиторії за увагу.

 

Обговорення за круглим столом та підведення підсумків.

Джеймс Сміт запросив учасників взяти активну участь у обговоренні питань круглого столу. Він сказав, що головні завдання обговорення полягають у визначенні того, як покращити підхід РУІЦ до навчання, щоб він краще підтримував подальший розвиток та впровадження національного плану з розширення обсягів АРТ; якими є головні напрямки для ефективної навчальної методології РУІЦ на наступний рік та досягнення консенсусу щодо потреб стосовно нарощування кадрового потенціалу для українських медичних працівників у галузі надання допомоги та лікування ВІЛ інфікованим та хворим на СНІД.

Виходячи з інформації, представленої національними та міжнародними зацікавленими сторонами, Зоя Шабарова запропонувала наступний попередній перелік тем для обговорення:

  1. Стратегічне планування нарощування кадрового потенціалу в галузі надання допомоги та лікування ВІЛ інфікованим та хворим на СНІД.
  2. Створення міжсекторального співробітництва (інфекціоністи та фтизіатри). Тренінгові програми для фтизіатрів.
  3. Створення міжсекторальної співпраці (інфекціоністи та наркологи). Залучення фахівців наркологів до надання допомоги та лікування при ВІЛ/СНІДі.
  4. Облік підготовленого персоналу. Утримання кадрів. Навчання кадрового резерву.
  5. Зміцнення мультидисціплінарного підходу у наданні допомоги та лікування ВІЛ інфікованим.
  6. Визначення паліативної допомоги та її компоненти.
  7. Розгляд проблем психічного здоров’я у межах тренінгових програм.
  8. Наявність інформаційних ресурсів для фахівців (оновлення, переклад та публікації)
  9. Зменшення стигматизації та дискримінації у медичних закладах.

Результати обговорення подано нижче:

ПРОБЛЕМА ЗАПРОПОНОВАНІ ДІЇ
1. Стратегічне планування нарощування кадрового потенціалу в галузі надання допомоги та лікування ВІЛ інфікованим та хворим на СНІД.

 

  • Слід створити стратегічний план, котрий включатиме всі компоненти програми нарощування кадрового потенціалу (Національний центр СНІДу, всі задіяні сторони);
  • Існує потреба у створенні мапи заходів, що дозволить побачити, яким чином різні програми задовольняють усі потреби щодо нарощування кадрового потенціалу (Національний центр СНІДу, всі задіяні сторони);
  • Слід провести оцінку сучасних компонентів заходів в галузі нарощування потенціалу (Національний центр СНІДу, всі задіяні сторони);
  • Запропонувати включити представника РУІЦ в якості спостерігача у робочу групу НКК з питань допомоги та лікування.
2. Створення міжсекторального співробітництва (інфекціоністи та фтизіатри). Тренінгові програми для фтизіатрів.

 

  • Стратегія повинна включати підхід спрямований на розв’язання проблеми міжсекторальної співпраці ( НЦС, національна протитуберкульозна служба, інші організації);
  • Фтизіатрам необхідно вивчити основні прояви туберкульозу у ВІЛ інфікованих та хворих на СНІД. Фтизіатрів слід навчити тем, пов’язаних з ВІЛ (НЦС, національна протитуберкульозна служба, РУІЦ, інші організації);
    • Створити робочі групи для визначення потреб;
    • Розробити та провести спеціалізований тренінг;
    • Організувати спільний тренінг для інфекціоністів та фтизіатрів (вступний курс) для того, щоб вони могли почати працювати разом та спільно розглядати клінічні випадки;
    • Створювати команди, до складу яких входитимуть інфекціоніст, фтизіатр, медична сестра та соціальний працівник;
    • Спільно працювати з пацієнтами та забезпечувати наступність допомоги, яка буде дружньою до пацієнта. Спільно опрацьовувати клінічні задачі.
  • Головні лікарі протитуберкульозних закладів мають з самого початку бути залученими до навчального процесу для забезпечення політичної підтримки співробітництву. Слід провести окремий тренінг для головних лікарів протитуберкульозних закладів (міського/районного та обласного рівнів) з питань, пов’язаних із ВІЛ та міжсекторальною співпрацею;
  • Фтизіатри, які успішно пройшли тренінг з проблем, асоційованих із ВІЛ, можуть навчати інших фахівців у своєму регіоні/районі;
  • Мультидисціплінарні команди можна створити у протитуберкульозних закладах відповідно до моделі надання допомоги та лікування ВІЛ інфікованими та хворим на СНІД – лікар фтизіатр, медична сестра та соціальний працівник, або щонайменше фтизіатра слід включити до існуючих команд з АРТ. У шести приоритетних областях слід створити нові команди у протитуберкульозних диспансерах, в інших регіонах фтизіатри можуть ввійти до складу існуючих у центрах СНІД команд з АРТ (протитуберкульозні заклади, центри СНІДу, Національний центр СНІДу, інші організації);
  • Червоний хрест та інші НУО задіяні у підтримці хворих на туберкульоз, мають підвищити свій рівень знань з проблем, пов’язаних із ВІЛ/СНІДом, щоб мати змогу надавати соціальну підтримку пацієнтам з ВІЛ/СНІДом.
3. Створення міжсекторальної співпраці (інфекціоністи та наркологи). Залучення фахівців наркологів до надання допомоги та лікування при ВІЛ/СНІДі.

 

  • Слід розробити план спрямований на збільшення обсягів замісної терапії (Національний центр СНІД, національна наркологічна служба, Альянс ВІЛ/СНІД, інші організації);
  • Залучення фахівців наркологів до допомоги та лікування ЛЖВС слід впроваджувати згідно моделі розробленої для фтизіатрів;
  • Є потреба у проведенні двох курсів з початку АРТ для наркологічних бригад (Альянс ВІЦЛ/СНІД, РУІЦ);
  • Є потреба у визначенні того, які теми додатково до замісної терапії слід розглянути в тренінгу для наркологів, було запропоновано включити такі головні теми: АРТ, командний підхід, міжсекторальний підхід (національна наркологічна служба, НЦС, Альянс ВІЛ/СНІД, РУІЦ);
  • Тренінг присвячений АРТ для СІН має бути сфокусований на соціальній підтримці, веденні, та замісній терапії (РУІЦ);
  • Групу, що бере участь у програмі обміну, фінансованій ЮНЕЙДЗ, з замісної терапії (Йейл) потенційно може розглядати для включення до складу національних викладачів (РУІЦ, ЮНЕЙДЗ).
4. Облік підготовленого персоналу. Утримання кадрів. Навчання кадрового резерву.
  • Слід проводити оцінку кількості навчених фахівців, котрі пішли з центрів СНІД та кількості кадрів резерву (НЦС);
  • Навчальні потреби для кадрів резерву слід визначити у 6 першочергових та 9 другочергових регіонах (НЦС);
  • Підготовку резерву можна провести разом з фахівцями з нових 4-5 регіонів (НЦС, РУІЦ, інші організації)
  • Слід створити та вести базу даних кадрів з тренінгів, щоб повністю задовольняти потреби та зменшити дублювання тренінгів.
5. Зміцнення мультидисціплінарого підходу у наданні допомоги та лікування ВІЛ інфікованим. Покращення роботи.

 

  • Є потреба в знаходженні шляхів для кращого використання кадрового потенціалу у центрах СНІД. Лікарі у розпачі від навантаження. Необхідно підвищити роль медичної сестри у команді, беручи до уваги наступне
    • У медсестер немає достатньо заохочення для виконання нових функцій, а вони мають бути мотивовані на виконання більшого обсягу роботи;
    • Недостатньою є мотивація лікарів та медсестер щодо покращення допомоги та слід визначити шляхи до того, як до цього підійти;
    • Просте спостереження за лікуванням можуть здійснювати медсестри.
  • Відбір учасників на тренінги РУІЦ слід здійснювати більш цілеспрямовано, виходячи з їхньої вмотивованості, наприклад шляхом передтренінгового опитування (НЦС, РУІЦ);
  • Досвід клініки в Лаврі в галузі участі медсестр у веденні пацієнта можна відтворити в інших центрах (відділення у Лаврі, НЦС, РУІЦ);
  • Розглянуте можливість організації навчальної поїздки для медсестер до інших центрів (також в інші країни) для отримання досвіду у галузі систем допомоги та лікуванні при ВІЛ, які базуються на командному підході (РУІЦ, інші організації)
6. Визначення паліативної допомоги та її компоненти.

 

  • Паліативна допомога включає медичні та соціальні аспекти;
  • Запропоновані головні компоненти паліативної допомоги є такими: лікування больового синдрому, залучення родини, хоспісна допомога
  • Визначені потреби для запровадження паліативної допомоги включають хоспісну допомогу/допомогу пацієнту, що вмирає, лікування больового синдрому, наявність наркотичних/знеболюючих засобів, розвинену інфраструктуру;
  • Існує потреба у створенні національної концепції паліативної допомоги, національного протоколу (МОЗ, НЦС, інші організації);
  • Україні має бути надана технічна допомога для того, щоб сформулювати визначення та стратегії паліативної допомоги (РУІЦ, інші організації)
7. Розгляд проблем психічного здоров”я у межах тренінгових програм.
  • Питання психічного здоров’я слід включити до навчального плану (РУІЦ).
8. Наявність інформаційних ресурсів для фахівців (оновлення, переклад та публікації)

 

  • Низка матеріалів з АРТ та ВІЛ асоційованих проблем була переведена РУІЦ та входить до набору матеріалів тренінгу (на CD та у ксерокопіях) та он-лайн (сайт РУІЦ).
  • Низка матеріалів є доступною в он-лайновому режимі (www.aiha.com; www.aidsknowledgehub.org; www.eurasiahealth.org), проте доступ до інтернету у обласних центрах СНІД є обмеженим;
  • Нові та оновлені матеріали ВООЗ та НЦС мають бути доступними якнайшвидше після розробки, їх слід передати для перекладу та розповсюдження (РУІЦ, організації-донори)
  • Може бути проведене цілеспрямоване розповсюдження матеріалів (НЦС, ВООЗ, Альянс СНІД, інші організації);
  • Слід накопичувати та публікувати найкращі приклади українського досвіду та матеріали наукових досліджень, які виконуються в процесі роботи, наприклад компіляція досвіду д-ра Антоняк (НЦС, інші організації);
  • Створити мережу фахівців для обміну інформацією і для скерування пацієнтів (НЦС, зацікавлені фахівці-медики з обласних центрів СНІДу, організації – донори);
  • Можна організовувати телеконференції та відеомости між центрами СНІД для забезпечення постійних консультацій (НЦС, зацікавлені фахівці - медики);
  • Деякі перекладені матеріали, наприклад книжки, можуть бути рентабельно опубліковані в Україні (Альянс СНІД)
9. Зменшення стигматизації та дискримінації у медичних закладах.
  • Тему можна більш докладно висвітлити в межах існуючих навчальних програм (РУІЦ);
  • Можна розглянути нові підходи для вирішення цієї проблеми (всі залучені сторони);
  • Можна організувати новий семінар спрямований на розвиток недискримінуючого підходу (КМА, інші організації).

Джеймс Сміт підвів підсумок, зазначивши, що нарада досягла своєї головної мети: в результаті представленої інформації та пов’язаних з нею обговорень, навчальний підхід РУІЦ буде вдосконалено з метою підтримки подальшого розвитку та впровадження національного плану збільшення обсягів АРТ; головні напрямки для ефективної навчальної методології РУІЦ на наступний рік визначено та досягнуто консенсусу з провідними національними та міжнародними зацікавленими сторонами щодо потреб з нарощування кадрового потенціалу для українських медичних працівників в галузі надання допомоги та лікування ВІЛ інфікованим та хворим на СНІД. Це призведе до того, що ЛЖВС в Україні отримуватимуть кращий доступ до якісної допомоги. Такі наради слід проводити регулярно, та в межах донорських програм з нарощування потенціалу (ГФСТМ, Світовий банк) має виділятися фінансування на підтримку такої оцінки потенціалу та планування ресурсів.

Джеймс Сміт подякував всім за активну участь в обговоренні та за участь у нараді, та закрив роботу наради.

Фотогалерея (відкривається у новому вікні)